Виробництво гранул почалося в 1947 році. Сировина (тирса, кора і т. д.) поступає в дробильну машину, де подрібнюється до стану борошна. Отримана маса поступає в сушарку, з неї — в прес-гранулятор, де деревне борошно стискують в гранули. Стискування під час пресування підвищує температуру матеріалу, лігнін, що міститься в деревині розм'якшується і склеює частки в щільні циліндри. На виробництво однієї тонни гранул витрачається 4—5 кубометрів деревних відходів. Готові гранули охолоджують, пакують в стандартну упаковку 12—40 кг, Біг-беги (вагою 1 тонна) або доставляють споживачеві розсипом.

Виробництво в промислових масштабах почалось лише в листопаді 1982 року в м.Мора, хоча вперше деревні гранули для паливних цілей були запропоновані в 1970-х роках в Швеції, і в цей же час з'являються перші системи автоматичної подачі твердого палива для печей.^[2] Перші деревні гранули виготовлялись виключно із кори — їх зольність становила від 2,5 до 17%, а у 1986 році внаслідок недосконалості виробництва і ряду проблем виробництво було закрито.^[2]

У США на початку 2008 року виробництвом паливних гранул зайнято понад 80 компаній. Вони виробляють близько 1,1 млн тонн гранул в рік. У 2008 році в США було продано близько 2 млн тонн гранул^[3]. Більше 600 тис. будівель обігріваються гранулами. Більше 20 компаній виробляють котли, печі, пальники і ін. обладнання для спалювання гранул. У Фінляндії в 2005 році домашній сектор спожив 70 тис. тонн гранул. Біопаливом обігрівалися близько 7 тис. будівель. «Дорожня Карта — 2010» в Фінляндії планує виробництво до 2010 року 1,1 млн тонн гранул. До 2020 року Китай має намір виробляти 50 млн тонн гранул щорічно. У 2005 році з Канади було експортовано 582,5 тис. тонн гранул. Всього в Канаді в 2008 році було вироблено близько 1,3 млн тонн. Заводи по виробництву гранул розташовуються головним чином на побережжі. Заводи, розташовані на західному побережжі Канади, виробляють гранули з м'яких сортів деревини: ялина, сосна. Заводи східного побережжя виробляють гранули з твердих сортів: дуб, клен, вишня і ін. Всі гранули, що отримуються в Північній Америці, виробляються з висушених залишків відходів лісопереробного виробництва: деревна тирса, стружка, тріска. Всього два заводи додають в гранули деревну кору. Великобританія планує до 2010 року довести використання паливних гранул до 600 тис. тонн. Найбільші виробники в країнах Євросоюзу в 2008 році: Швеція — 1,7 млн тонн, Німеччина — 900 тисяч тонн, Австрія — 800 тисяч тонн^[4]. У всьому світі виробництво склало 8-10 мільйонів тонн

Взято з Вікіпедії.